Голодомор

Жила Вкраїна. Плакала, стогнала
Проте я твердо свідчити берусь:
За всі віки без хліб'ям не загнала
Нікого в землю Україна - Русь.
Від тих часів, коли з'явилось рало, 
Голодних мук не відало село.
Хай неврожай - та люди не вмирали:
З двадцятим віком лихо це прийшло.

«Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країн» - таким висловом почався урок – реквіэм «З присвятою замордованим голодомором» для учнів 9-11 класів. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-33 років. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Масове голодування почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933. 22 місяці народ страждав, мучився, вмирав.  Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, на Україні що дня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік, щогодини - 1 тисяча, щохвилини - 17. Голод забрав протягом 1932-33 років, за різними підрахунками, від 7 до 10 мільйонів людських життів. Впродовж заходу учні подивилися уровки з фільмів «Голодомор. Технологія геноциду»(частини 1 та друга), прослухали пісню Оксани білозір «Свіча»
83 роки тому наш народ пережив катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації. Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей. Тільки правда про геноцид українського народу і чиста пам'ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого.
 Пам'ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі. Наприкінці заходу учні вшанували пам'ять загиблих 
хвилиною мовчання.

      25 листопада до нас в гості завітали бібліографи дорослої бібліотеки Діденко Т. Г. та Парамонова Г.М. разом з  Давшан В.І. і Харчук Л.І. Вони приготували та провели для учнів 6-8 класів годину скорботи «Голодний рік як чорна птиця над краєм змореним летить» В ході заходу Тетяна Геннадіївна та Ганна Миколаївна познайомили учнів з подіями 32-33 року та продекламували вірш «Свеча пам'яті».  Учні переглянули  уривки документального фільму  «Голодомор 32-33 в Україні» та прослухали кліп Остапа Гавриша «Голодомор» та Ігора Стожара  «Голодомор» Як  ці подія торкнулися люду, яких мешкав на Донбасі повідомила председатель селищної організації ветеранів, Харчук Л.І.  З книжковою виставкою, «Свіча пам'яті», ознайомила учнів Ганна Миколаївна . В пам'ять про загиблих, Тетяна Геннадіївна запропонувала запалити свічку та хвилиною мовчання вшанувати померлих.

27 листопада в школі пройшла щорічна  акція «Запали свічку»

     І знову в День пам'яті жертв Голодомору в Україні проходять масові акції. І поять коливні вогники скорбних свічок нагадують про біду. 
Голодомор 1932-1933 років визнано актом геноциду українського народу. Що ж призвело до цієї трагедії. На книжковій виставці «Сумні сторінкі української історії. Голокост 32-33 років»
     Ми бачимо велику кількість документальних свідчень подій 30-х років ХХ століття на Україні. Це і «Невідома Україна. Голодомор 32-33 р як геноцид», історичні дослідження, нариси, спогади, документи, зібрані в книзі «Невгамовний біль1932-1933» - про голодомор на Донбасі.
    У книзі «Гірка пам'ять. Голодомор 1932-1933 р на Доннеччині» зібрані матеріали про репресивні методи тоталітарного режиму, спрямованих на організацію штучного голоду. На виставці були представлені не тільки історичні документи, але і спогади людей, які пережили страхіття 33 – го року. Знову і знову ми повертаємося до трагічних подій Голодомору. Нам залишається лише пам'ятати, щоб не допустити повторення.
 

       25  листопада для учнів 1-2 класів в рамках тижня національно - патріотичного виховання був проведений  усний журнал «Моя Батьківщина – рідна Україна» В ході заходу  учні ознайомилися с символікою країни, виконували вірші та пісні, гімн України. Багато нового та цікавого діти пізнали о народних символах – вишиванках, рушниках, про материнську пісню та батьківський дім, про вербу та калину та інше. Наприкінці заходу пролунала пісню про Україну – «Одна калина» Кожна дитина с гордістю може сказати «Я люблю свою Україну»