« Україна - мати. Вмій її захищати» - 13 Октября 2016

Мета заходу: формувати в учнів розуміння понять «єдність» і «цілісність», «герой», «патріот» держави, громадянські якості; почуття поваги до захисників України, виховувати справжніх патріотів держави.

Обладнання: епіграфи на дошці, «Повертайся живим!», фонограма пісні «Мальви», «Пливе кача»,«Боже, я молюсь за Україну».

Епіграф

Я єсть народ, якого Правди сила

ніким звойована ще не була!

Павло Тичина

ХІД ЗАХОДУ

1.Вступне слово класного керівника.

Подивіться, будь ласка, у вікно: там обнялися в одне ціле голубе небо і золоте колосся пшениці. Такою ми бачимо сьогодні нашу неньку - Україну. Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися у боротьбі за її єдність і незалежність , здатних захистити її кордони.

Учень 1.

Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа – частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

Понад Майданом сонця лик сія...

Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн.

(Звучить Державний Гімн України)

2.Слово класного керівника.

- Девізом нашого заходу є слова М. Вінграновського, який писав: «Ми тут. Ми всі. Ми є. Ми гурт. Єднаймося. Ми є той грунт подій майбутніх, вирішальних»

ІІ. Основна частина

Учень 2.

Україна – це мати, яку не обирають,

Україна – це доля, яка випадає раз на віку,

Україна – це пісня,

Яка вічна на цій землі.

Ведучий.

Листопад 2013 – лютий 2014 р. – «Революція гідності», події на Донбасі,в нашому рідному краї, де ми народилися і живемо. Вони тривожать наші душі, не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити заради чого захищають нашу Україну воїни АТО.

Ведучий.

Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на сході нашої держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.

( Звучить пісня «Мальви»)

Учень 1.

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод -

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

І козаки, й стрільці січові

За тебе гинули в полях.

У небесах сузір'я Лева

Нам світить наш Чумацький Шлях.

Стражденна чаєчко-небого,

Єдині два твої крила.

Виходим, нене, у дорогу,

Аби ти вільною була.

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

Класний керівник.

«Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх». Подвиг героїв вже вписаний у найвеличніші сторінки української історії. Вірю, що цей подвиг буде надихати покоління українців , як надихають нас подвиги козаків та жертовність героїв Крут.

Але захист Батьківщини – це не тільки мужність, не тільки відданість, це ще і смерть.

Хай палають свічки пам’яті про загиблих героїв АТО, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю…

Учень1.

Нехай пам'ятають про наших героїв,

що за волю поклали безцінне життя,

що творили історію, наше минуле,

у яке вже нема вороття.

Учень 2.

Ми ще не раз згадаємо цю весну

І ці події , і цей кривавий шлях

І закарбуємо у серці Небесну Сотню,

Яка тепер на небесах!

Вшануймо пам'ять героїв, що полягли у боротьбі, захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність нашої України. Вічна пам'ять героям, вічна слава!

(Оголошується хвилина мовчання)

(Лунає пісня «Гей, плине кача…)

Учень1.

Україно! Крізь тенета неволі, крізь заграви пожару, шал битв і побоїщ, твої сини мріяли про тихі води і ясні зорі.

Україно! Сьогодні на всі п’ять материків і на всі чотири сторони видно, як ми живемо, як будуємо свою країну, як сіємо в землю зерно навпіл з надією для себе, дітей своїх і добрих людей.

Учень2.

До тебе, Господи, взиваю

І сподівання щирі маю –

Що Україна вільна буде

Від лицемірства і облуди,

Від бездуховності й зневіри

Людців, душею зачерствілих,

Від злої долі та безправ’я,

І тих, які завжди лукавлять,

Від тих, хто дух вкраїнський нищить,

Забувши все святе та вище,

І наче круків хижа зграя

Вкраїну навпіл розривають,

Розбрату сіючи в нас зерна...

Від всього зла, всієї скверни

Зціли, Всевишній нас Владико,

Щоб вільним став народ великий!

Учень1.

Я – українець вірою і кров'ю,

Моє коріння тут, у цій землі.

Вона моєю живиться любов'ю,

А я страждаю болями її.

Учень2.

Я-українець, син народу того,

Що відвикає нині від ярма.

Я не корюся, я молюся Богу

І вірю в те, що все це не дарма.

Учень1.

Я - українець, смутком оповите

Моє кохання, як гірке вино.

Моя рідня розкидана по світу,

Як буйним вітром золоте зерно.

Учень2.

Я-українець! Цього не відняти,

В моїй душі співають солов'ї,

Бо є такими мої мама й тато,

Й такими будуть правнуки мої!

Класний керівник.

Сьогодні, діти нашої матері України, наші бійці в зоні АТО сумлінно виконують свій синівський обов’язок. Вони – теперішній голос нашого сумління, наша гідність. Вони своїм прикладом показують силу та незламність українського духу.

ІІІ. Підсумок.

Класний керівник.

І, завершуючи наш захід, я хочу ще раз пригадати слова П.Тичини: «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була!».

Ми з вами живемо в Україні, тому повинні знати і шанувати історію , традиції і культуру нашої держави.

І в цей нелегкий час, коли ще не зовсім спокійно на сході і півдні України, ми повинні бути справжніми патріотами, відстоювати єдність, суверенітет і незалежність України.

Тож бажаю нам всім миру, спокою і світлого майбутнього!

Учень.

Вкраїно - богине! Вкраїно - кохана,

Молитва боляща, розтерзана рано...

Я лину до Бога, бо вмію літати,

Я буду молитись, я буду благати,

За тебе, Вкраїно, за тебе, свободо,

За долю пресвітлу вкраїнському роду.

Я вірю: Всевишній і Діва Марія...

Почують молитву, молитву надії.

( Звучить пісня «Боже, я молюсь за Україну»)